Мабуть немає в Україні мандрівника, який би не знав назви невеликого карпатського містечка Яремче. Крім чудової природи Карпат, це місто пропонує гостям найрізноманітніші атракції — від походів музеями і споглядання пам’яток історії до величезної кількості більш чи менш екзотичних для жителів міст розваг. Це й катання на конях чи позашляховиках гірськими дорогами, облаштовані веломаршрути, рафтинг по річці Прут, збір грибів та ягід і навіть відвідання показової полонини, де можна на власні очі побачити життя вівчарів та процес виготовлення гуцульського сиру — бринзи. Та, мабуть, найбільше приваблює Яремче неповторною атмосферою затишку, яку створюють охайні доглянуті вулички міста в обіймах гірських вічнозелених лісів і привітні та гостинні місцеві жителі.

Затишне Яремче радо зустрічає гостей

До складу Яремча входять колись окремі села Дора і Ямна, що, хоч і були засновані раніше (1643 р.), та тепер вважаються районами міста. Сучасне Яремче — це туристичний центр з величезною кількістю санаторіїв, баз відпочинку, готелів і приватних садиб що пропонують житло на будь-який смак. Тут працюють два сувенірні ринки, туристичний візит-центр, багато ресторанів, серед яких варто хоча б раз відвідати одну з традиційних гуцульських колиб.

Нові готелі змагаються в яскравості та оригінальності дизайну, а старі реставруются в традиційному стилі

Приїхавши вперше в Яремче ви не розгубитесь, адже багато цікавих місць можна побачити просто прогулявшись центральною вулицею міста — вул. Свободи.

Перша цікавинка, яку бачать готі міста сходячи з автобуса — скеля «Слон» (48°27’01.8"N 24°33’45.0"E), яка велично височіє над річкою Прут. Вона складена з флішу — відкладів давніх гірських порід (60–75 млн р.). Ці породи розмивалися та осідали на дні Карпатського моря, а потім були зім’яті в складки завдяки руху земної кори під час формування Карпат. Підійшовши ближче до скелі можна доторкнутись до історії нашої планети та спробувати уявити стародавнє море, або ж просто пошукати «слона» :)

Скеля «Слон» - відклади флішу, що колись лежали на дні Карпатського моря

Пройшовши далі вулицею Свободи бачимо нещодавно збудовано величну греко-католицьку Церкву Різдва Івана Хрестителя (48°26’50.5"N 24°33’12.0"E). Серед інших сакральних пам’яток міста цікавою, як досконалий зразок архітектури Гуцульщини, є Церква Святого Іоанна Милостивого 18 ст. (48°25’49.5"N 24°33’57.3"E) у передмісті Ямна, та найстаріша в регіоні Церква Чуда святого Архистратига Михаїла 17 ст. (48°28’35.0"N 24°34’37.6"E).

Церква Різдва Івана Хрестителя

Залізничний міст у Яремче (48°26’28.4"N 24°32’43.3"E) — споруда з величною та сумною історією. Почалась вона в 1894 р. коли була проведена залізнична магістраль через Гуцульщину, яка включала вісім кам’яних мостів у долині Пруту. Найбільший серед них збудовано в 1896 р. в Яремче. Він мав довжину 190 м, та висоту 23 м і до 1906 р. вважався найбільшим у світі. Та простояв він лише до 1917 року, коли під час Першої світової війни був зруйнований відступаючою російською армією. Для відновлення руху поїздів відразу ж було споруджено 18-метрову металеву арку. А в 1925 р. Дирекція державних колій приступила до відбудови мосту з кам’яних тесаних брил, на укладку й цементування яких витратили лише 33 робочі дні. 13 липня 1927 р. всі роботи були закінчені. Та в 1944 році відступаючі німецькі війська підірвали міст, а вже радянська влада відновила його у вигляді залізобетонної конструкції. З побудованих разом із яремчанським мостом до сьогодні збереглися лише кам’яні мости у Ворохті.

Залізничний міст та вокзал в Яремче

Усього за 5 хвилин пішки від залізничного мосту можна подивитись на каскадний водоспад «Пробій» (48°26’21.4"N 24°32’23.0"E) — візитівку міста. Колись висота цього водоспаду сягала 20 м, та щоб зробити русло Прута придатним для сплаву лісу його підірвали, зменшивши висоту водоспаду до 6 м. Планувався також і другий підрив, що мав остаточно вирівняти русло, але місцеві жителі не дозволили його провести, вже тоді розуміючи цінність таких природних див.

Каскадний водоспад «Пробій» - один з найлегш доступних для відвідування водоспадів Карпат 

Прямо над водоспадом височіє пішохідний міст, а на обидвох берегах річки розташувався сувенірний ринок із величезною кількістю оригінальних речей — від гуцульських вишиванок та кожушків «кептарів» до бринзи і вина з чорниць, ожини, малини… Навіть тим, хто не є прихильниками придбання сувенірів, варто відвідати цей ринок, адже він є своєрідним сучасним «музеєм» під відкритим небом із багатою експозицією народного гуцульського мистецтва.

Пішохідний міст прямо над водоспадом та сувернірний ринок на берегах Прута

Тут же розташований дерев’яний ресторан «Гуцульщина» (48°26’21.7"N 24°32’25.8"E) — пам’ятка архітектури, що охороняється державою. Збудований він в 1965 р. в стилі гуцульської хати кінця 19 ст. з яскраво вираженими елементами народного різьблення та профілювання. Споруда складається з традиційних місцевих матеріалів: основа — з каменю-пісковику, стіни — із смереки у формі зрубу. Дах покритий гонтою — маленькими дерев’яними дощечками, укладеними внахлист. Кажуть що під час зведення будівлі використовувався також традиційний гуцульський спосіб побудови — без цвяхів.

Кажуть, що ресторан «Гуцульщина» збудований без єдиного цвяха 

Перебуваючи в Яремче, цією спорудою свого часу милувались чимало відомих людей — Олесь Гончар, Володимир Івасюк, Назарій Яремчук, Збігнєв Бжезінський, Кардинал Іван Любомир Любачівський та інші. А на майданчику перед рестораном знімалися епізоди фільмів «Анничка», «Олекса Довбуш», «Король гір».

Чимало цікавих природних та рукотворних пам’яток є в Яремче й щоб оглянути їх усі одного дня звісно не вистачить. Тому приїжджаючи сюди кожного разу можна відкривати для себе щось нове. А що саме ще варто подивитись у туристичній столиці Карпат — розкажемо в наступній статті.