Вітаю колеги! В даній статті я хочу зачепити тему найнецікавішої частини дослідження – тему статистики, адже без узагальнення і висновків наші дослідження не матимуть ніякої користі.
Після завершення наукового дослідження у Вас точно назбиралося багато матеріалу – десятки рядів та тисячі представників даних рядів. Постає питання, що ж робити з отриманою інформацією?
Перед усім хочу зачепити головне від чого ми і відштовхуватимемось – це визначення представників мезофауни. Як Ви розумієте без визначників нікуди. Найпростішим у використанні, є ось такий старенький посібник: (Кристоф Нидон, Д-р Иоханнес Петерман, Петер Шеффель, Бернд Шайба. Растения и животные. Руководство для натуралиста (1991)). Безкоштовно закачати книгу Ви можете в нас.
Сам процес визначення опирається на книгу, але назви рядів тварин потрібно вивчити, ну хоча б записати ось в такому вигляді. Даний метод дозволяє швидко знаходити потрібну назву, а також вивчити латинь.
Зручніше вести записи вручну, але можна й одразу ж в електронні носії. Недоліком рукописного фіксування матеріалу є те, що рано чи пізно Вам все рівно потрібно перенести всі цифри в комп’ютер для зручності у підрахунках.
Ну гаразд! Дослідження закінчилось, все переписано на комп’ютер, що ж з цим робити?
Ось короткий план подальших дій:
Закачайте перший файл - приклад, відкрийте і приступимо!
В першому стовпчику, як ви бачите записані ряди тварин, які присутні в наших пастках. В подальшому дану послідовність повторюйте у всіх наступних файлах, щоб уникнути плутанини.
Стовпчики: В-М – пастки, під якими вказано кількість екземплярів тварин, що в них потрапили.
40 стрічка містить інформацію про кількість пастко-діб за період дослідження. В39: кількість пасток в яких виявлено тварин (порожні не рахуємо), С40: кількість діб за які відбувалось дослідження та D40: кількість пастко-діб. Для того, щоб дізнатись загальну кількість пастко-діб на всіх ділянках необхідно вирахувати їх кількість для кожної ділянки окремо і додати. Як бачите все досить просто.
Щоб знайти число представників одного ряду, просто додаємо їх з усіх пасток (N4-38).
Перший крок ми зробили, тепер вирахуємо відсоткове співвідношення представників.
Відкриваємо наступний файл, і рахуємо загальне число представників за всі періоди дослідження окремо по рядах (В3-В37) та загальне число (В39). Наступним кроком є обчислення частки представників кожного ряду на одній ділянці за певний період (у %): 100 * число представників окремого ряду / на загальне число представників (С3-С37). На цьому етапі ніби все.
Трохи перепочинемо… Перепочили? Тоді завантажте передостанній файл.
Я Вам покажу, як вирахувати динамічну щільність – усереднене число представників кожного з рядів, що потрапили в одну пастку за одну добу.
Робиться це так: число представників кожного ряду ми ділимо на загальну кількість пастко-діб на одній ділянці і множимо на 10 (число десять використовується для кращої наочності, адже здебільшого числа отримуємо досить малі). В результаті отримуємо ряд чисел котрі при аналізі покажуть картину збільшення або зменшення динамічної щільності представників різних рядів, звичайно за декілька періодів дослідження (С3-37).
З підрахунками завершили, залишилось звести це все докупи і написати слово висновок.
В останньому файлі наведено приклад висновку дослідження мезофауни за відрізок часу.
Ось нарешті і все! Звичайно, можна вирахувати ще багато різних показників: зменшення або збільшення чисельності особин за різні періоди дослідження, на різних пробних ділянках та відносно погодних умов, типу рослинності чи певних показників грунту і підстилки, але найголовнішими залишаються вищеназвані.
Приклад оформлення наукової статті по даній темі можете переглянути тут.
Дякую за увагу!
