Спостерігайте за кораловими рифами, як вони їдять, використовуючи транспортерні стрічки з муцину

Коралові рифи – це рай як для дайверів, так і для дикої природи: вони надають притулку або місце живлення для майже однієї чверті всього життя в океані. Але те, як саме корали живляться, довгий час було таємницею. Вчені боролися з розумінням того, як корал, що складається з тисяч нерухомих, генетично ідентичних поліпів, ділиться та регулює ресурси між своїми багатьма частинами. Для дослідження дослідники покрили 14 видів коралів – 10 у лабораторії та чотири в дикості – дрібними флуоресцентними кульками, кожна з яких менша за головку шпильки і світяться під світлодіодним світлом. Освітлені кульки допомогли науковцям відслідковувати, як вода та частки циркулюють навколо поліпів. Науковці провели такий самий експеримент на мертвих коралах як контроль. Далі вчені проаналізували свої записи за допомогою комп’ютерної програми, яка відстежувала, як поліпи переносили світяться кульки. Флуоресцентні сліди показали, що корали, включаючи фіолетовий Echinopora lamellosa та мозкову форму Diploria labyrinthiformis, працюють разом як робітники на збірній лінії, щоб переміщувати воду через розгалужені течії на їх поверхнях та в складках, що з’єднують окремі поліпи. Групи поліпів формують підмережі, які переміщують воду та поживні речовини; ці групи покриті різними концентраціями слизу, які притягують частки, наподобу конвеєрів, в роти голодних коралів, повідомляють дослідники сьогодні у журналі Current Biology. Канали також забезпечують корал вологою при низькому припливі; коли дослідники дозволили одній частині коралу висохнути, його поліпи витягли більше флуоресцентних кульок до засохлої частини. Попередні дослідження показали, що дуже зв’язані поліпи більш стійкі до відбілювання. Ці нові знання можуть допомогти вченим краще захистити корали та дати їм шанс у все теплішому океані.