Приховані деталі найвідомішого в світі собачого упряжного спорту розкриті в масштабному геномному проекті

У 1925 році собака на ім’я Бальто стала героєм глобальних новин, коли вона подолала жорстокі вітри, бурю та розламані льоди на річці, щоб доставити життєво важливу сироватку до ізольованого аляскійського міста, яке потерпало від дифтерії. Тепер дослідники склали повніший портрет цієї славетної собаки з ДНК, взятої з підшерстка її стуфованого, вигорілого тіла. За допомогою сотень ново-послідованих геномів та широкої бази даних ДНК собак вони змогли дізнатися деталі про розмір, зовнішність та витривалість Бальто, які не були зафіксовані на історичних фото. Результати дослідження були опубліковані в журналі Science в рамках проекту Zoonomia, що дозволить науковцям краще оцінювати вигляд, фізіологію та, можливо, статус збереження видів на основі одного геному. Проект дозволить дослідникам вивчати, як види розходяться та адаптуються. Команда зуміла здійснити неймовірну річ, зібравши ДНК з сонячно вигорілого живота стуфованої собаки, яка має 100 років та є експонатом в Клівлендському музеї природознавства. За допомогою його ДНК дослідники визначили, що Бальто був відносно малою собакою, яка була здатна тягти сани на великі відстані в найжорстокішу зиму. Його геном також розповідає про шкідливі наслідки, які виникають при розведенні собак. Ці дослідження є лише початком використання проекту Zoonomia, який дозволяє досліджувати генетичні даних та оцінювати стан видів тварин.