Президент Академії наук України намагається захистити науку в умовах ескалації війни

У Києві та інших містах України на 10 жовтня сталася різка ескалація війни з Росією. Десятки ракет та камікадзе-дронів впали на цивільні об’єкти, внаслідок чого загинуло 19 людей та було поранено багато інших. Академічні заклади також потерпіли від нападу. Ракета влучила у парк імені Шевченка, вибивши вікна в науковій бібліотеці Тараса Шевченка, Інституті філології, Національному музеї природознавства та Міністерстві освіти та науки. Також було пошкоджено головний офіс Національної академії наук України (НАНУ). На щастя, більшість працівників працювала віддалено того дня, а кілька людей, які були в будівлі в той час, не постраждали. Президент НАНУ Анатолій Загородній має довгий список справ, серед яких підтримка наукової діяльності в 160 інститутах та 38 дослідницьких підприємствах НАНУ, коли війна виснажує бюджет України. Це включає збереження зарплат для близько 27 000 працівників академії. Елітні дослідники, які залишилися в Україні, отримають нові можливості: Національна академія наук США та Польська академія наук остаточно узгоджують деталі нової програми на 2023 рік, яка запропонує проекти від команд польських та українських вчених. В умовах збільшення Росією атак на цивільну інфраструктуру Загородній повинен також боротися з відключенням електропостачання, опалення та водопостачання в інститутах, що може пошкодити чутливе обладнання та зіпсувати дослідницькі зразки. Після завершення війни він зіткнеться з викликом привернути додому сотні талановитих дослідників, які втекли з країни і зараз працюють в лабораторіях за кордоном. Науковий журнал Science провів інтерв’ю з Загороднім у головному офісі НАНУ декілька днів до ракетного удару.