Маркер без чорнила стає міцним зразком для медичних досліджень

Опубліковано:

в

У звичайних ватних паличок та пробірках зберігаються рідини, необхідні для медичних лабораторних тестів. Однак зразки на ватних паличках швидко висихають, а пробірки можуть потребувати додаткового перенесення перед аналізом. Вчені з Московського інституту фізики і технології виявили, що волокнистий накінечник маркера може подвоїти як ефективний і довготривалий зразок. Ігор Попов та його команда купили запасні накінечники, призначені для зберігання чорнила на тривалий період без висихання, які використовуються в популярному комерційному маркері. Після замочування цих високопористих накінечників в крові або слюні з додаванням анальгетику ацетамінoфену, вченим вдалося успішно протестувати їхні “саморобні” зразки для ідентифікації лікарського засобу та визначення його концентрації – навіть після семи днів зберігання за кімнатної температури. Попов каже, що такі зразки найкраще підходять для тестів на виявлення ліків та гормонів, які не розкладаються швидко. “Ця технологія може бути використана для медичних досліджень в умовах, які знаходяться далеко від великих міст”, – додає він. Використання цього інструменту детально описано в Acta Astronautica та в Molecules. Інша потенційна реалізація – це космічні подорожі. Попов каже, що для тестування астронавтів на роботі необхідні компактні, легкі та використовувані без інтенсивного навчання зразки. Зразки також повинні легко зберігатися для повернення на Землю; наразі астронавти на космічній станції використовують пробірки, які займають значний об’єм морозильника. Ідея з використанням маркера “є новою застосовуваною мною для цієї мети”, – каже хімік Сьюзан Річардсон з Університету Південної Кароліни, яка не брала участь у дослідженні. Вона додає, що майбутні дослідження повинні перевірити, як довго сполуки цікавляться залишаються життєздатними в тілах рідин, таких як слина, яка може містити мікроорганізми, що розкладають їх. Наступним кроком дослідників буде порівняння різних типів маркерів, щоб визначити, які якості сприяють кращому зберіганню зразків – тестування накінечників кожного складу, форми та розміру.

Автор: