Більше 49 тисяч років тому родина неандертальців оселилася в печері на високогір’ї Алтай в Сибіру, звідки відкривався вид на долину річки, де жили бізони, червоні олені та дикі коні. Дослідники проаналізували геноми цього батька та дочки та їх 12 родичів, які протягом менше ніж 100 років також знаходилися в цій печері. Нові геноми майже подвоїли кількість відомих геномів неандертальців та дали уявлення про популяцію неандертальців на східному кінці їхнього ареалу, коли вони рухалися до зникнення. Геноми також пропонують перші реальні вказівки на соціальну структуру групи неандертальців. Вони виявили, що чоловіки залишалися в своїх родинах як дорослі, як і чоловіки в багатьох сучасних людських суспільствах. За допомогою ДНК було встановлено родинні зв’язки між неандертальцями. Дослідники проаналізували ДНК більше ніж з 700 000 сайтів у геномах 7 чоловіків та 5 жінок з Чагирської та з чоловіка та жінки з Окладникова. Вони знайшли, що батько та його дочка були пов’язані, а також що чоловіки належали до популяції всього лише сотень чоловік, що відтворювалися, що було приблизно такою ж кількістю, як у гіральдичних горилах, що знаходяться під загрозою зникнення. Жіноча та чоловіча мтДНК були відносно різноманітними, що свідчить про більшу кількість жіночих предків, які внесли свій вклад у популяцію, ніж чоловіків. Кількість спільної ДНК між неандертальцями свідчить про те, що вони належали до популяції лише кількох сотень чоловік, які відтворювалися, що було приблизно такою ж кількістю, як у гіральдичних горилах, що знаходяться під загрозою зникнення.
Давні геноми дають рідкісний погляд на родинні групи неандертальців
Автор: