БЛОГ НАУКИ

Досліджуйте світ навколо Вас

05.02.2013

Визначення мезофауни до ряду і опрацювання накопиченого матеріалу в результаті наукового дослідження.


      Вітаю колеги! В даній статті я хочу зачепити тему найнецікавішої частини дослідження – тему статистики, адже без узагальнення і висновків наші дослідження не матимуть ніякої користі.
      Після завершення наукового дослідження у Вас точно назбиралося багато матеріалу – десятки рядів та тисячі представників даних рядів. Постає питання, що ж робити з отриманою інформацією?

      Перед усім хочу зачепити головне від чого ми і відштовхуватимемось – це визначення представників мезофауни. Як Ви розумієте без визначників нікуди. Найпростішим у використанні, є ось такий старенький посібник: (Кристоф Нидон, Д-р Иоханнес Петерман, Петер Шеффель, Бернд Шайба. Растения и животные. Руководство для натуралиста (1991)). Безкоштовно закачати книгу Ви можете в нас.

CHRISTOPH NEEDON, DR. JHOANNES PETERMANN РАСТЕНИЯ И ЖИВОТНЫЕ. РУКОВОДСТВО ДЛЯ НАТУРАЛИСТА

      Сам процес визначення опирається на книгу, але назви рядів тварин потрібно вивчити, ну хоча б записати ось в такому вигляді. Даний метод дозволяє швидко знаходити потрібну назву, а також вивчити латинь.


Назви рядів тварин потрібно вивчити, або записати ось в такому вигляді

      Зручніше вести записи вручну, але можна й одразу ж в електронні носії. Недоліком рукописного фіксування матеріалу є те, що рано чи пізно Вам все рівно потрібно перенести всі цифри в комп’ютер для зручності у підрахунках.
      Ну гаразд! Дослідження закінчилось, все переписано на комп’ютер, що ж з цим робити?

      Ось короткий план подальших дій:

  • для обробки інформації необхідні базові знання Microsoft Excel;
  • після занесення даних в файл, рахуємо загальну кількість представників та пастко діб (період функціонування пасток);
  • далі вираховуємо відсоткове співвідношення кожного ряду;
  • динамічну щільність;
  • ну і підсумки звичайно.

      Закачайте перший файл - приклад, відкрийте і приступимо!
      В першому стовпчику, як ви бачите записані ряди тварин, які присутні в наших пастках. В подальшому дану послідовність повторюйте у всіх наступних файлах, щоб уникнути плутанини.

      Стовпчики: В-М – пастки, під якими вказано кількість екземплярів тварин, що в них потрапили.
      40 стрічка містить інформацію про кількість пастко-діб за період дослідження. В39: кількість пасток в яких виявлено тварин (порожні не рахуємо), С40: кількість діб за які відбувалось дослідження та D40: кількість пастко-діб. Для того, щоб дізнатись загальну кількість пастко-діб на всіх ділянках необхідно вирахувати їх кількість для кожної ділянки окремо і додати. Як бачите все досить просто.
      Щоб знайти число представників одного ряду, просто додаємо їх з усіх пасток (N4-38).

      Перший крок ми зробили, тепер вирахуємо відсоткове співвідношення представників.
      Відкриваємо наступний файл, і рахуємо загальне число представників за всі періоди дослідження окремо по рядах (В3-В37) та загальне число (В39). Наступним кроком є обчислення частки представників кожного ряду на одній ділянці за певний період (у %): 100 * число представників окремого ряду / на загальне число представників (С3-С37). На цьому етапі ніби все.

      Трохи перепочинемо… Перепочили? Тоді завантажте передостанній файл.
      Я Вам покажу, як вирахувати динамічну щільність – усереднене число представників кожного з рядів, що потрапили в одну пастку за одну добу.
      Робиться це так: число представників кожного ряду ми ділимо на загальну кількість пастко-діб на одній ділянці і множимо на 10 (число десять використовується для кращої наочності, адже здебільшого числа отримуємо досить малі). В результаті отримуємо ряд чисел котрі при аналізі покажуть картину збільшення або зменшення динамічної щільності представників різних рядів, звичайно за декілька періодів дослідження (С3-37).

      З підрахунками завершили, залишилось звести це все докупи і написати слово висновок. В останньому файлі наведено приклад висновку дослідження мезофауни за відрізок часу.

  • Загальна кількість пастко-діб.
  • Відсоткове співвідношення.
  • Динамічна щільність.
  • Таксономічна структура фауни герпетобіонтів дослідженої екосистеми.

      Ось нарешті і все! Звичайно, можна вирахувати ще багато різних показників: зменшення або збільшення чисельності особин за різні періоди дослідження, на різних пробних ділянках та відносно погодних умов, типу рослинності чи певних показників грунту і підстилки, але найголовнішими залишаються вищеназвані.
      Приклад оформлення наукової статті по даній темі можете переглянути тут.
      Дякую за увагу!



Вгору